Програмне обслуговування

Організація бізнес-турів має свою специфіку. Як правило, бізнесмени планують свої поїздки за декілька місяців, що особливо актуально для «високого сезону» у виставковому бізнесі, який припадає на лютий-травень і вересень-листопад. Програма перебування бізнес-туристів залежить від багатьох чинників: тематики і мети (від організації конференцій до відвідин виставки чи конкретного підприємства); чисельності групи; для індивідуальних бізнес-туристів тощо.

Ділові поїздки організовуються, як правило, з повною культурною і екскурсійною програмою. Така програма є додатковою і складається виходячи із розкладу проведення ділових заходів та вільного часу, що залишається після них, а також залежно від особистих вподобань клієнта. Можуть бути запропоновані екскурсії до найвідоміших історико-культурних об’єктів, відвідування музеїв, презентацій, театрів, вечірні розважальні програми тощо. Як правило, накі заходи плануються в другій половині дня.

5. Етнічний туризм

Визначення, мета, об’єкти

Етнічний туризм — це різновид пізнавального туризму, який передбачає організацію туристичних поїздок у регіони історичного проживання певного етносу для ознайомлення з його матеріальною та духовною культурою, збереженою в автентичному середовищі.

У рамках етнічного туризму традиційно виділяють кілька найпоширеніших напрямків. Одним із них є з ностальгійний або сентиментальний туризм. У перекладі з грецької ностальгія (з грец. nostos — повернення додому і algos — біль) означає «туга за батьківщиною, і виникає як наслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Відвідування своєї етнічної батьківщини людиною, яка народилася і виховувалася в іншому соціокультурному середовищі, є своєрідним генетично сформованим «покликом предків». Все більше людей мають бажання відвідати історичну батьківщину своїх батьків, дідів, прадідів, або ж відвідати місця поховань своїх славетних одноплемінників. У рамках ностальгійного туризму іноді виділяють подорожі з метою відвідування родичів і друзів («relative & friends visitors tour»), які проживають на історичній батьківщині.

Окремим напрямом етнічного туризму прийнято вважати культурно-пізнавальні мандрівки з метою ознайомлення з життям етнічних груп, які у повній мірі зберегли традиційні архаїчні риси матеріальної і духовної культури. При цьому приналежності туриста до етнічної групи, яку він відвідує, не є необхідною умовj.. Так, знайомство з побутовим життям, традиціями, віруваннями африканських племен, аборигенів Австралії чи гуцулів українських Карпат однаково може розглядатися як напрямок етнічного туризму.

Різновидом етнічного туризму може бути прикордонний обмін, що дає для статистики значні цифри кількості тимчасових відвідувачів, хоча не має великого економічного значення. Однак в цілому цей вид подорожей займає важливе місце у структурі міжнародного туризму.



Ресурсна база етнічного туризму багата і своєрідна. Сюди відносять пам’ятки матеріальної та духовної культури етносу, зокрема етнічну архітектуру, тематичні музейні експозиції, фольклор, звичаї, традиції, вірування, релігійну обрядовість, архаїчну говірку, етнічний одяг, предмети побуту тощо у комплексному поєднанні з природно-рекреаційними ресурсами, притаманними для регіону проживання етносу.

Основні центри розвитку (в світі і в Україні)

Основні центри розвитку етнічного туризму прив’язані до ареалів проживання етнічних груп, які зберігають та культивують свою етнічну ідентичність. Пріоритетне значення цей вид туризму має для країн з великою діаспорою у різних країнах світу, а також для країн, на території яких компактно проживають чітко виражені етнічні групи. Серед світових центрів етнічного туризму можна назвати Ізраїль, Вірменію, Україну тощо. Свою нішу у цьому виді туризму починають займати країни Африки, Азії та Тихоокеанії, Південної та Центральної Америки, що володіють «екзотичною етнікою». В Україні це в першу чергу Карпатський регіон (регіони проживання бойків, лемків, гуцулів), Крим (кримські татари), Одеська область (велике розмаїття національних культур). З точки зору ностальгійного туризму значні перспективи мають прикордонні території, що межують з Польщею, Угорщиною, Румунією, а також місця, де збереглися військові поховання з часів І та ІІ світових воєн.

Загальні вимоги до турпродукту

Оскільки етнотури можна вважати одним із різновидів культурно-пізнавальних турів, вимоги до них є подібними.

Тривалість етнотуру та кількісний склад туристичних груп не є чітко фіксовані. Тури зазвичай є маршрутними або маршрутно-стаціонарними і передбачають насичену програму. Іноді вони можуть бути приурочені до певних подій (наприклад, проведення етнофестивалю, чи роковин якоїсь історичної дати). Цільова аудиторія формується або з вихідців певної етнічної групи, або із людей, зацікавлених етнічною культурою. Це можуть бути люди різного віку. Пізнавальні чи подієві етнотури найчастіше є груповими, тоді як в ностальгійному туризмі переважають індивідуальні та сімейні тури, а також невеликі групи, часто пов’язані родинними зв’язками.



Особливості послуг розміщення та харчування

Специфіка засобів розміщення у рамках етнічного туризму може проявлятися у використанні агроосель чи готелів, облаштованих у етностилі. Вимоги до ступеня комфорту можуть бути різними, залежно від цільової аудиторії. Важлива роль відводиться організації харчування. У групових поїздках воно зазвичай включено до вартості туру (повністю або частково) При плануванні етнотурів доцільним є включення у раціон харчування страв етнічної кухні. Іноді програма туру може включати участь у гастрономічних фестивалях з вираженим етнічним характером («Гуцульська бринза», «Верховинська яфина», «Золотий гуляш» тощо), на яких туристи можуть не лише скуштувати національні страви, але й ознайомитись із старовинними традиціями їх приготування. У ностальгійних турах (особливо індивідуальних та сімейних) харчування може організовуватись туристами самостійно або пропонуванить у якості додаткової послуги.


7698826369891381.html
7698858380067783.html
    PR.RU™